Бог поставил на "Фемиде" крест - Иисус не сказал это, а показал:

( видео: https://www.youtube.com/watch?v=D_DRchupnLQ&list=PLFq_OojK_1kcVGSuRO_AKjUZnI6OlK0Tn&index=6&t=0h09m49s )
Похоже,... что Бог поставил на "Фемиде" крест - Иисус не сказал это, а показал:

... Иисус не мог прямо сказать об этом словами, потому что тогда бы Его (или позднее Его учеников) могли обвинить в попытке подрыва государственной власти, и тогда бы римляне сказали, что они убили Его не безвинного, а за преступление. А так, без этих слов, и действующий (иудейский) царь Ирод признал, что Иисус невиновен, и главный представитель (наместник) римского государства (в Иудее) - Понтий Пилат - ещё до казни признал, что Иисуса осудили на смерть невиновного. И даже один из двух преступников, которых казнили вместе с Иисусом, признал, что его самого осудили действительно за преступление, а вот Иисуса осудили без вины. То есть, поход к Пилату просто обеспечил первосвященникам формальное прикрытие, то есть внешнюю видимость будто бы соблюдения закона, когда они фактически произвольно убили невиновного Иисуса из личных соображений. И таким образом Иисус показал, что "Фемида" убивает не только виновных, но любого - в зависимости от того, кто и как повернёт её меч. И это не случайность, а один из главных уроков Бога для людей. ...

... Почему Иисуса убили именно так, как это было? Если предположить, что Он должен был стать просто чистым Агнцем Божьим, которого должны были принести в жертву для прощения (отпущения, искупления) "грехов" всех людей, то становится непонятно, почему это не сделали так, как приносят в жертву агнцев? Почему не было так, как Бог когда-то говорил сделать Аврааму, чтобы проверить его веру: положить сына своего (Исаака) на алтарь и сделать его жертвой? Может потому, что смерть Иисуса именно на кресте - это не случайность, а ЗНАК!? Точнее, это - ОДИН ИЗ САМЫХ ГЛАВНЫХ ЗНАКОВ: Иисус Своей смертью поставил огромный крест на враге Бога - на зле, которое прикрывается маской "Фемиды". Это, как военные иногда обозначают на карте цели - крестом. И прицеливаясь, также на цель наводят крест. Или как когда-то Моисей по указанию Бога обозначил (правда, не крестом, а кровью... агнцев пасхальных) двери домов народа Израилева в Египте для того, чтобы Бог мог увидеть, где Израильтяне, а где Египтяне (идентификация "свой - чужой"). (Кстати, тогда Бог сказал Моисею: "...и над всеми богами Египетскими произведу суд.") Или, ещё - как говорят: "поставить на ком-то крест", - то есть, пометить его, как обречённого, списанного и более не нужного представителя прошлого. Ещё: в одном из четырёх вариантов Евангелия - от Иоанна - есть уточнение о том, что: "Но, придя к Иисусу, как увидели Его уже умершим, не перебили у Него голеней, но один из воинов копьём пронзил Ему рёбра, - и тотчас истекла кровь и вода." Думаю, что это копьё - это тоже не случайность. Это копьё - это как стрелка, которая дополнительно указывает на этот крест (с казнённым на нём НЕВИННЫМ Иисусом). (Будто стрелка-курсор в компьютерной игре указывает на знак квеста (загадка), обозначенный крестом.) Итак, похоже на то, что именно так Иисус Своей смертью победил смерть ещё и в таком смысле: Бог поставил на горе (на виду перед всем народом) большой крест, которым обозначил, где ещё скрывается смерть в этом мире, то есть указал на хитрое укрытие зла - "Фемиду". Ещё и копьём, как стрелкой, дополнительно было указано на этот крест. Наверное потому, что "Фемида" - это очень хитрая маска, которая под видом, якобы, идеала справедливости и, якобы, единственно возможного (и поэтому, будто бы, необходимого) способа борьбы против преступности на самом деле может скрыть (и скрывает) огромное количество зла, и под её повязкой в действительности прячут свои глаза дьявол и смерть. Поэтому Иисус говорит: "...о суде же, что князь мира сего осуждён", то есть, осуждён дьявол* (и его княжество зла), ибо Иисус сделал нас всех свидетелями против него, разоблачив его хитрую маску "Фемиды".
Что же может скрываться под маской якобы "справедливой" "Фемиды"?
Смотрите дополнение: Алгоритм войны и смерти "Фемида".
...
Больше - смотрите раздел 2.2 из http://2homosapiens-ru.blogspot.com/ ,
копии: http://www.youtube.com/watch?v=E6cvct7I7SQ&list=PLFq_OojK_1kcVGSuRO_AKjUZnI6OlK0Tn&index=1 ,
http://2homosapiens-ru.livejournal.com/ , http://2homosapiens-ru.weebly.com

-------
* Вообще-то, о дьяволе - это необоснованное предположение, потому что о нём Иисус не упоминает в той речи, из которой взята данная цитата. Поэтому с точки зрения (формальной) логики из данной цитаты Иисуса (и из соответствующей речи) не следует такое предположение, якобы, осужденный князь мира сего - это дьявол... Зато из этой цитаты следует, что осуждён просто "князь этого мира", то есть, любой человек, который является высшим руководителем (князь, царь, император, президент, премьер-министр и т.д., - любой высший руководитель), который возглавляет и олицетворяет власть в этом мире. Так что, думаю, значительно более обоснованным является такое понимание цитаты "...о суде же, - что князь мира сего осуждён", - что Богом осуждены люди, которые осуществляют власть в этом мире, так как они применяют насилие и совершают другие преступления против людей, причем ещё и узаконивают для власти (в т.ч. для себя) право на эти преступления, которые запрещают совершать другим людям. То есть власть делает людям то, что она запрещает делать самим людям, поскольку власть постоянно пользуется привычными средствами - алгоритмом "Фемиды", то есть, наказанием (часто насильственным) за нарушение установленных властью же законов, указов, постановлений, предписаний, традиций, обычаев или любых других правил.
...

Бог поставив на "Феміді" хрест - Ісус не сказав це, а показав:

( відео: https://www.youtube.com/watch?v=-4ZzMKHV-g8&list=PLFq_OojK_1kfHO0WB4KD2xJFbM4M414MV&index=6&t=0h09m21s )
Схоже,... що Бог поставив на "Феміді" хрест - Ісус не сказав це, а показав:

... Ісус не міг прямо сказати про це словами, бо тоді б Його (або пізніше Його учнів) могли обвинуватити у спробі підриву державної влади, і тоді б римляни сказали, що вони вбили Його не безвинного, а за злочин. А так, без цих слів, і чинний (юдейський) цар Ірод визнав, що Ісус невинний, і головний представник (намісник) римської держави (в Юдеї) – Понтій Пилат - ще до страти визнав, що Ісуса засудили на смерть невинного. І навіть один з двох злочинців, яких стратили разом з Ісусом, визнав, що його самого засудили справді за злочин, а от Ісуса засудили без провини. Тобто, похід до Пилата просто забезпечив первосвященникам формальне прикриття, тобто зовнішню видимість нібито дотримання закону, коли вони фактично свавільно вбили невинного Ісуса з особистих міркувань. І таким чином Ісус показав, що "Феміда" вбиває не тільки винних, але будь-кого - залежно від того, хто і як поверне її меча. І це не випадковість, а один з головних уроків Бога для людей. ...

... Чому Ісуса вбили саме так, як це було? Якщо припустити, що Він мав стати просто чистим Агнцем Божим, якого мали принести в жертву для прощення (відпущення, відкуплення) "гріхів" усіх людей, то стає незрозуміло, чому це не зробили так, як приносять у жертву агнців? Чому не було так, як Бог колись казав зробити Аврааму, щоб перевірити його віру: покласти сина свого (Ісаака) на вівтар і зробити його жертвою? Може тому, що смерть Ісуса саме на хресті - це не випадковість, а ЗНАК!? Точніше, це - ОДИН З НАЙГОЛОВНІШИХ ЗНАКІВ: Ісус Своєю смертю поставив величезний хрест на ворогові Бога - на злі, яке прикривається маскою "Феміди". Це, як військові іноді позначають на карті цілі - хрестом. І прицілюючись, також на ціль наводять хрест. Або як колись Мойсей за вказівкою Бога позначив (правда, не хрестом, а кров'ю... агнців пасхальних) двері домів народу Ізраїлевого в Єгипті для того, щоб Бог міг побачити, де Ізраїльтяни, а де Єгиптяни (ідентифікація "свій - чужий"). (До речі, тоді Бог сказав Мойсею: "...і над всіма богами Єгипетськими вчиню суд.") Або, ще - як кажуть: "поставити на комусь хрест", - себто, помітити його, як приреченого, списаного і більше не потрібного представника минулого. Ще: в одному з чотирьох варіантів Євангелія - від Івана - є уточнення про те, що: "Коли ж підійшли до Ісуса й побачили, що Він уже вмер, голінок Йому не зламали, та один з вояків списом бока Йому проколов, - і зараз витекла звідти кров та вода." Думаю, що цей спис - це теж не випадковість. Цей спис - це ніби стрілка, яка додатково вказує на цей хрест (із страченим на ньому НЕВИННИМ Ісусом). (Ніби стрілка-курсор у комп’ютерній грі вказує на знак квеста (загадка), позначений хрестом.) Отже, схоже на те, що саме так Ісус Своєю смертю переміг смерть ще й у такому смислі: Бог поставив на горі (на видноті перед усім народом) великий хрест, яким позначив, де ще ховається смерть у цьому світі, тобто вказав на хитру схованку зла - "Феміду". Ще й списом, як стрілкою, додатково було вказано на цей хрест. Мабуть тому, що "Феміда" - це дуже хитра маска, яка під виглядом, начебто, ідеалу справедливості і, начебто, єдино можливого (і тому, начебто, необхідного) способу боротьби проти злочинності насправді може приховати (і приховує) безліч зла, і під її пов’язкою насправді ховають свої очі диявол та смерть. Тому Ісус каже: "...а про суд, - що засуджений князь цього світу", тобто, засуджений диявол* (і його князівство зла), бо Ісус зробив нас усіх свідками проти нього, викривши його хитру маску "Феміди".
Що ж може ховатися під маскою начебто "справедливої" "Феміди"?
Дивіться додаток: Алгоритм війни і смерті "Феміда".
...
Більше дивіться - розділ 2.2 із http://2homosapiens-ua.blogspot.com/ ,
копії: http://www.youtube.com/watch?v=aSJi4fA8Ov4&list=PLFq_OojK_1kfHO0WB4KD2xJFbM4M414MV&index=1 ,
http://2homosapiens-ua.livejournal.com/ , http://2homosapiens.weebly.com

-------
* Взагалі-то, про диявола - це необгрунтоване припущення, бо про нього Ісус не згадує у тій промові, з якої взята дана цитата. Тому з точки зору (формальної) логіки з даної цитати Ісуса (і з відповідної промови) не випливає таке припущення, начебто, засуджений князь світу цього - це диявол... Зате з цієї цитати випливає, що засуджений просто "князь цього світу", тобто, будь-яка людина, яка є вищим керівником (князь, цар, імператор, президент, прем'єр-міністр і т.д., - будь-який вищий керівник), що очолює і уособлює владу в цьому світі. Отже, думаю, що значно більш обгрунтованим є таке розуміння цитати "...а про суд, - що засуджений князь цього світу", - що Богом засуджені люди, які здійснюють владу в цьому світі, оскільки вони застосовують насильство та вчиняють інші злочини проти людей, причому ще й узаконюють для влади (в т.ч. для себе) право на ці злочини, які забороняють вчиняти іншим людям. Тобто влада робить людям те, що вона забороняє робити самим людям, оскільки влада постійно користується звичними засобами - алгоритмом "Феміди", тобто, покаранням (часто насильницьким) за порушення встановлених владою ж законів, указів, постанов, приписів, традицій, звичаїв чи будь-яких інших правил.
...

шлях до правди і миру (шлях до миру)

- Які наші істинні цілі? Чого ми хочемо насправді? - Миру?.. Чи чогось іншого?
Мир буде в будь-якому разі - або після війни, або без війни. Але це буде різний мир:
А ) Мир після війни ймовірно буде, але в ньому вже може не бути багатьох з тих людей, які сьогодні ще живі. І наскільки багато жертв вб'є війна додатково до тих, які вже загинули, - цього ніхто не зможе сказати.
Б) Мир без війни, в якому до вже загиблих нові жертви не будуть додані.
- Який з цих варіантів миру ви обираєте?


- Як досягти миру без війни і при цьому не втратити країну, землю, свободу, здоров'я і життя?
Думаю, спочатку треба зрозуміти, в чому правдива причина конфлікту, і чому переговори і "круглий стіл" не привели до миру.
Уряд України (Україна) від протиборчої сторони-опонента (терористи, сепаратисти, ДНР, ЛНР, колишнє керівництво України, керівництво Росії) вимагає:
1) Повернути ситуацію в межі законів України та міжнародних норм (договорів). При цьому Україна прагне мінімізувати кількість жертв і поранень серед мирного населення, серед тих людей, які не протидіють, але перебувають поблизу місць напруженості.
Опоненти висувають різні вимоги, але є підозра, що вони не є істинними причинами. А правдиві цілі сторони-опонента, ймовірно, такі:
2) Ціль-мінімум - уникнути суду і в'язниці. Оскільки багато людей бояться можливих переслідувань і в'язниці з боку переможців щодо переможених.
3) Ціль-максимум - зберегти наявні схеми роботи або навіть збільшити обсяг підконтрольного бізнесу або адміністративних ресурсів, які, можливо, не завжди є в межах законів.


Думаю, поки справжні цілі протиборчих сторін не будуть з'ясовані, переговори не зможуть бути успішними. Тільки правда зможе допомогти.
Якщо припустити, що наведені оцінки цілей хоча б наближено відповідають дійсності, то можна спробувати їх проаналізувати, щоб сформулювати пропозиції для переговорів про мир.


Думаю, що проблема переговорів про причину №3 є хоча і дуже важливою, але не настільки болючою і критичною, як ризики щодо причини №2. Це непрямо підтверджується заявами сторін (наміри про децентралізацію влади).
Тобто виходить, що поки що сторонам не вдається почати зближення щодо критичного питання №2, яке маскується під різні інші нібито "нерозв'язні" протиріччя (питання про державну мову тощо), внаслідок чого напруженість конфлікту поступово, але постійно і неухильно зростає, тобто ми наближаємось до катастрофи "А". Звідси виникає враження, що ціль №2 для опонентів України зараз здається навіть більш вагомою, ніж бажання уникнути незворотної ситуації "А" (тобто більш вагомою, ніж критична ціль "Б").


Вочевидь, усі сторони конфлікту розуміють, що ціль "Б" критично важлива. Також зрозуміло, що і ціль-причина №2 також критично важлива.
У зв'язку з цим Уряд України вийшов із пропозицією про "амністію" (умовний термін, який тут позначає, що Україна відмовляється від кримінального переслідування) для всіх опонентів, які припинять протизаконні дії і здадуть зброю: за це Україна гарантує їм "амністію", за винятком осіб, підозрюваних у тяжких та особливо тяжких злочинах.
Однак, з якихось причин, ця пропозиція, вочевидь, не зацікавила опонентів України, внаслідок чого переговори про мирне врегулювання не принесли практичних результатів.


- У чому ж причина невдачі пропозиції про "амністію"?
Думаю, що причина цього в тому, що ця пропозиція дуже невизначена. Тобто багато активістів опонентів України не зможуть бути впевненими, що їх пробачать, навіть якщо вони здадуть зброю і припинять опір владі України, тобто виконають умови угоди про "амністію" зі свого боку. Чому? Тому що стосовно дуже багатьох епізодів конфліктів останніх місяців немає чітких остаточних даних про те, хто з учасників протистоянь скоював тяжкі та особливо тяжкі злочини, а хто - не скоював. Тобто ця пропозиція про "амністію" насправді виявляється пропозицією практично ні для кого.
- Який вихід із цієї ситуації?


Вихід дуже простий:
Треба, насамперед, шукати відповідь на питання, "що можна зробити?", а не "хто винен?"
Для того, щоб пропозиція про "амністію" набула практичного змісту, щоб будь-який опонент міг повірити в цю обіцянку, необхідно і достатньо прибрати виняток з правила і відмовитися від уточнення "за винятком осіб, підозрюваних у тяжких та особливо тяжких злочинах", тобто треба простити всіх ворогів, а не якихось окремих із них.
Це означає, що необхідно простити всіх учасників протистоянь, включаючи вищих керівників протиборчих сторін, в т.ч. Януковича В.Ф. і Путіна В.В..
Тут під словом "простити" пропоную розуміти наступне: не садити у в'язницю, не застосовувати ніяких інших варіантів арешту (ні домашнього, ні ще якогось), тобто не позбавляти людину свободи, але спробувати зрозуміти, розібратися в подіях, що відбулися, і записати з'ясовані обставини, щоб зробити уроки на майбутнє і намагатися більше не допускати таких помилок. Всі ці люди (опоненти) влаштували нам дуже болючий, але великий і важливий урок (урок про те, що брехня і приховування правди - це те насіння, з якого швидко виростає врожай всякого зла, в т.ч. війни, де смерть рясно жне, косить і молотить...). Серед іншого, деякі з учасників правопорушень діяли неадекватно, перебуваючи під впливом брехні та інших спотворюючих впливів на їхню психіку з боку ворога, в т.ч. тому, що в деяких ситуаціях держава виявлялася не готовою захистити людей від таких впливів.
Не обов'язково дарувати вкравшим вкрадені ними гроші - можна було б спробувати повернути їх народу і виправити іншу шкоду у випадках, де втрати ще зворотні. Але і повна конфіскація майна - це більше схоже на помсту, ніж на необхідність.


Такі пропозиції, особливо, про "амністію" незалежно від тяжкості злочину, можуть виглядати дико. Але це тільки через звичку. Люди просто звикли до думки, що якісь злочини простити можна, а якісь інші - не можна. Але якій цілі служить такий "звичний" закон? У складних ситуаціях він не дозволяє вийти із заплутаної пастки брехні, насильства та смерті. А хіба ціль зараз - помста чи смерть? Загальна ціль - життя!


Ісус говорив:
Ви чули, що сказано:
"Око - за око! Зуб - за зуб!"
А я вам кажу:
"Любіть ворогів ваших!
Благословляйте тих, хто вас проклинає!"
А ще:
"Хто з вас без гріха, -
нехай перший кине камінь."


Хіба не всі ми були заручниками попередньої системи?


Мішель Нострадамус писав:
"Побачено Правду - біда гине,
І хто що посіяв, той те і отримає,
А Бог все прощати й терпінню навчає.
Терпіти й прощати - на долю вплине..."


Думаю, що зараз, коли звичайні людські закони не спрацьовують, тобто не вдається з їхньою допомогою впоратися з ситуацією, прийшов саме час спробувати використати інші - нові шляхи до миру.


З бажанням правди і миру, людина розумна (homo sapiens).
---

Додатково - див. розділ 2.2.3. Пекельна трясина. (Війна.) з http://blog.i.ua/user/7450493/1697769/
(копії: http://2homosapiens-ua.livejournal.com/?skip=8 , http://2homosapiens-ua.blogspot.com/ )


відео (копії) :
шлях до правди і миру (шлях до миру) - https://www.youtube.com/watch?v=erRNxVYNdnc&list=UUOmUHlps3VdSmQBM8rR8JYg
путь к правде и миру (путь к миру) - https://www.youtube.com/watch?v=MEfaB690xHU
https://twitter.com/2_homo_sapiens

путь к правде и миру (путь к миру)

(На русском языке, чтобы поняли люди не только в Украине, но и в России.)


- Какие наши истинные цели? Чего мы хотим на самом деле? - Мира?.. или чего-то другого?
Мир будет при любом варианте - или после войны, или без войны. Но это будет разный мир:
А) Мир после войны вероятно будет, но в нём уже может не быть многих из живущих сегодня людей. И насколько много жертв добавит война дополнительно к тем, которые уже погибли, - этого никто не сможет сказать.
Б) Мир без войны, в котором к уже погибшим новые жертвы не добавятся.
- Какой из этих вариантов мира вы предпочтёте?


- Как достичь мира без войны и при этом не потерять страну, землю, свободу, здоровье и жизни?
Думаю, сначала надо понять, в чём правдивая причина конфликта, и почему переговоры и "круглый стол" не привели к миру.
Правительство Украины (Украина) от противоборствующей стороны-оппонента (террористы, сепаратисты, ДНР, ЛНР, бывшее руководство Украины, руководство России) требует:
1) Вернуть ситуацию в рамки законов Украины и международных норм (договоров). При этом Украина стремится минимизировать количество жертв и ранений среди мирного населения, среди тех людей, которые не противодействуют, но находятся вблизи мест напряженности.
Оппоненты выдвигают разные требования, но есть подозрение, что они не являются истинными причинами. А правдивые цели стороны-оппонента, вероятно, такие:
2) Цель-минимум - избежать суда и тюрьмы. Поскольку многие люди боятся возможных преследований и тюрьмы со стороны победителей по отношению к побеждённым.
3) Цель-максимум - сохранить имеющиеся схемы работы или даже увеличить объём подконтрольного бизнеса или административных ресурсов, которые, возможно, не всегда находятся в рамках законов.


Думаю, пока истинные цели противоборствующих сторон не будут выяснены, переговоры не смогут быть успешными. Только правда сможет помочь.
Если предположить, что данные оценки целей хотя бы приближенно соответствуют действительности, то можно попытаться их проанализировать, чтобы сформулировать предложения для переговоров о мире.


Думаю, что проблема переговоров о причине №3 является хотя и очень важной, но не настолько болезненной и критической, как риски относительно причины №2. Это косвенно подтверждается заявлениями сторон (намерения о децентрализации власти).
Т.е. получается, что пока что сторонам не удаётся начать сближение по критическому вопросу №2, который маскируется под разные другие якобы "неразрешимые" противоречия (вопрос о государственном языке), в результате чего напряжённость конфликта постепенно, но постоянно и неуклонно возрастает, т.е. мы приближаемся к катастрофе "А". Отсюда возникает впечатление, что цель №2 для оппонентов Украины сейчас кажется даже более весомой, чем желание избежать необратимой ситуации "А" (т.е. более весомой, чем критическая цель "Б").


Очевидно, что все стороны конфликта понимают, что цель "Б" критически важна. Также понятно, что и цель-причина №2 критически важна.
В связи с этим Правительство Украины вышло с предложением об "амнистии" (условный термин, который здесь обозначает, что Украина отказывается от уголовного преследования) для всех оппонентов, которые прекратят противозаконные действия и сдадут оружие: за это Украина гарантирует им "амнистию", за исключением лиц, подозреваемых в тяжких и особо тяжких преступлениях.
Однако, по каким-то причинам, данное предложение, очевидно, не заинтересовало оппонентов Украины, в результате чего переговоры о мирном урегулировании не принесли практических результатов.


- В чём же причина неудачи предложения об "амнистии"?
Думаю, что причина эта в том, что это предложение очень неопределённое. Т.е. многие активисты оппонентов Украины не смогут быть уверенными, что их простят, даже если они сдадут оружие и прекратят сопротивление властям Украины, т.е. выполнят условия соглашения об "амнистии" со своей стороны. Почему? Потому что по очень многим эпизодам конфликтов последних месяцев нет чётких окончательных данных о том, кто из участников противостояний совершал тяжкие и особо тяжкие преступления, а кто - не совершал. Т.е. данное предложение об "амнистии" в действительности оказывается предложением практически ни для кого.
- Какой выход из этой ситуации?


Выход очень прост:
Надо прежде всего, искать ответ на вопрос, "что можно сделать?", а не "кто виноват?"
Для того, чтобы предложение об "амнистии" обрело практический смысл, чтобы любой оппонент мог поверить в это обещание, необходимо и достаточно убрать исключение из правила и отказаться от уточнения "за исключением лиц, подозреваемых в тяжких и особо тяжких преступлениях", т.е. надо простить всех врагов, а не каких-то отдельных из них.
Это означает, что необходимо простить всех участников противостояний, включая высших руководителей противоборствовавших сторон, в т.ч. Януковича В.Ф. и Путина В.В..
Здесь под словом "простить" предлагаю понимать следующее: не садить в тюрьму, не применять никаких других вариантов ареста (ни домашнего, ни ещё какого-то), т.е. не лишать человека свободы, но попытаться понять, разобраться в произошедших событиях и записать выясненные обстоятельства, чтобы сделать уроки на будущее и стараться больше не допускать таких ошибок. Все эти люди (оппоненты) преподали нам очень болезненный, но большой и важный урок (урок о том, что ложь и сокрытие правды - это те семена, из которых быстро вырастает урожай всякого зла, в т.ч. войны, где смерть обильно жнёт, косит и молотит...). В числе прочего, некоторые из участников правонарушений действовали неадекватно, находясь под влиянием лжи и других искажающих влияний на их психику со стороны врага, в т.ч. потому, что в некоторых ситуациях государство оказывалось не готовым защитить людей от таких влияний.
Не обязательно дарить укравшим украденные ими деньги - можно было бы попытаться вернуть их народу и восстановить прочий урон в случаях, где урон ещё обратим. Но и полная конфискация имущества - это больше похоже на месть, чем на необходимость.


Такие предложения, особенно, про "амнистию" независимо от тяжести преступления, могут выглядеть дико. Но это только из-за привычки. Люди просто привыкли к мысли, что какие-то преступления простить можно, а какие-то другие - нельзя. Но какой цели служит такой "привычный" закон? В сложных ситуациях он не позволяет выйти из запутанной ловушки лжи, насилия и смерти. А разве цель сейчас - месть или смерть? Общая цель - жизнь!


Иисус говорил:
Вы слышали, что сказано:
"Око - за око! Зуб - за зуб!"
А я вам говорю:
"Любите врагов ваших!
Благословляйте проклинающих вас!"
А ещё:
"Кто из вас без греха, -
пусть первый бросит камень."


Разве не все мы были заложниками предыдущей системы?


Мишель Нострадамус писал:
"Увидена Правда - беда погибает,
И кто что посеял, тот то и получит,
А Бог всё прощать и терпению учит.
Терпеть и прощать - на судьбу повлияет..."


Думаю, что сейчас, когда обычные человеческие законы не срабатывают, т.е. не удаётся с их помощью справиться с ситуацией, пришло самое время попытаться использовать другие - новые пути к миру.


Стремящийся к правде и миру, человек разумный (homo sapiens).
---

Дополнительно - см. раздел 2.2.3. Адская трясина. (Война.) из http://blog.i.ua/user/7451612/1698072/
(копии: http://2homosapiens-ru.livejournal.com/?skip=8 , http://2homosapiens-ru.blogspot.com/ )


видео (копии) :
путь к правде и миру (путь к миру) - https://www.youtube.com/watch?v=MEfaB690xHU
шлях до правди і миру (шлях до миру) - https://www.youtube.com/watch?v=erRNxVYNdnc&list=UUOmUHlps3VdSmQBM8rR8JYg
https://twitter.com/2_homo_sapiens